четвер, 22 жовтня 2015 р.

Вчителі з Сухої Волі Дмитро і Катря Василькевичі

Дмитро Василькевич народився 9 жовтня 1883 року в с. Бушковички біля Перемишля.
Від 1906 року вчителював в однокласній школі у Соснині коло Нового Села. Від 1908 до 1939 року працював вчителем, а згодом управителем україномовної народної школи в с. Суха Воля.
На початках школа у Сухій Волі була однокласна і не мала власного приміщення, тому праця велася по принагідних стодолах. Згодом побудовано шкільний будинок, і перед 1939 роком школа вже мала 4 класи.
Заснував у селі читальню Просвіти й став першим її головою. Провадив аматорський гурток, був головою місцевої кооперативи, засновником «Каси Стефчика» і членом громадської ради села.
Помер у м. Герміне біля Пітсбурга у Пенсильванії, США, 28 жовтня 1972 р.


Катря Глушко, в заміжжі Василькевич, народилася 1899 року в с. Коріниця Ярославського повіту у родині залізничного службовця. Коли дівчині було 6 років, батько перейшов на працю в с. Нова Гребля неподалік Сухої Волі. Від 1908 р. навчалася у народній школі ім. Королеви Ядвіги у Ярославі, згодом вступила в учительський семінар у Перемишлі.
1922 р. почала вчителювати у Новій Греблі, наступного року одружилася з вчителем з Сухої Волі Дмитром Василькевичем.
На еміграції брала активну участь у редагуванні історико-меморіального збірника «Ярославщина і Засяння», де подала свідчення про рідне село Коріницю та про Нову Греблю. Померла 1988 р. у США.

Під час депортаційної акції родині Василькевичів вдалося перебратися до с. Коріниці, де замешкали на напівлегальному становищі. Як мешканців іншого повіту їх не вивозили до Радянського Союзу. Восени 1946 року вчителювали приватно, за харчі, а згодом, коли приватне шкільництво було заборонене, перебралися до Нової Греблі, де пропрацювали у польській школі від 1947 до 1963 р. Отримавши дозвіл на виїзд, 1963 р. емігрували до Америки, де вже давніше мешкали їхні діти: Зенон (1925—2014), Володимир і Теодозія Василькевичі.

Джерела:
  • Ярославщина і Засяння. 1931—1947. Історично-мемуарний збірник. — Видавництво Наукового Товариства ім. Шевченка, 1986. — 816 с.
  • Свобода. — №202. — 1 листопада. — 1972.
  • Свобода. — №135. — 19 липня. — 1988.
  • Бородач Василь. Останній з могіканів. // Вісник Любачівщини. — №20. — 2012.
  • Spis nauczycieli publicznych szkol powszechnych i panstwowych seminarjow nauczycielskich oraz spis szkol w okregu szkolnym Lwowskim obejmujacym wojewodztwa Lwowskie, Stanislawowskie i Tarnipolskie / Opracowal Seweryn Lehnert. — Lwow, 1924. — S. 25.
  • Державні шематизми Австро-Угорщини за 1907—1914 рр.
Автор тексту статті: Ольга Свідзинська
Матеріали статті дозволяється використати відповідно до ліцензії.

1 коментар:

  1. Один із синів Дмитра і Катрі Василькевичів, Зенон, був одружений з Мартою Гузар, сестрою Блаженнішого Любомира. Очевидно, їхні діти народилися в Америці і нічого не знають про Суху Волю. Але можна було б запросити при нагоді відвідати місця, де вчителювали їхні дідо з бабою.

    ВідповістиВидалити