Христос воскрес!

Щиро вітаємо з Великодніми святами!

Миру та злагоди і безмежної любові!))

Листівка:

малював - Роман Барабах, каліграфія - Оля Янів

о. Теодор Савойка

(1866—1942)
Священик УГКЦ, громадський діяч.

о. Теодор Савойка

Народився 16 лютого 1866 р. у с. Любича Князі. Закінчив Львівську академічну гімназію (1887), духовну семінарію і 27 грудня 1891 року у Перемиській катедрі отримав єрейські свячення з рук Кир Юліяна Пелеша.

о. Володимир Кміцикевич

(1874—1944)

Священик УГКЦ.

Народився 3 березня 1874 р. у с. Болестрашичі Перемиського повіту в сім’ї священика. Після закінчення Ярославської гімназії 1892 р. навчався у Львівській та Перемиській духовних семінаріях. Отримав єрейські свячення 1898 р. з рук єпископа Костянтина Чеховича в Перемишлі. 

о. Мирон-Іван Колтунюк

(1885—1943)
Священик УГКЦ, громадський діяч.

о. Мирон Колтунюк

Народився 19 січня 1885 р. у м. Комарно Рудківського повіту в сім’ї священика. Після закінчення Перемиської гімназії 1906 р. навчався у Львівській та Перемиській духовних семінаріях. Отримав єрейські свячення 1912 р. з рук єпископа Костянтина Чеховича в Перемишлі. Служив сотрудником у Себечеві і Люблинці, адміністратором у Вільшанах, Юрівцях, Новосільці. 1925 р. перейшов сотрудником о. Володимира Бачинського в с. Жуків, де після смерти о. Бачинського у 1926 році став парохом і служив до своєї трагічної загибелі 28 липня 1943 року.

о. Василь-Стефан Курилло

(1861—1940)
Греко-католицький священик, парох Подемщини.

о. Василь Курилло

Народився 11 серпня 1861 р. у с. Лип’я Турківського повіту в родині о. Теодора і Юліяни Таворської. Закінчив Перемиську гімназію (1882), згодом навчався у Львівській (1882—1885) і Перемиській (1885—1886) семінаріях. Єрейські свячення отримав з рук єпископа Івана Ступницького в Перемишлі.

Польсько-турецька війна 1672—1676

Війна між Річчю Посполитою та Османською імперією за володіння Правобережною Україною.
У 1672 р. Туреччина, прагнучи оволодіти Україною, почала проти Польщі нову війну. У серпні, взявши Кам’янець-Подільський, турецько-татарські війська продовжили наступ на Бучач та Львів.
Проти турецько-татарських військ виступив невеликим кінним відділом (до 3 тис. вершників) коронний гетьман Собєський. Просуваючись від Замостя на південь, Собєський швидкими нападами розбивав загони татарських джамбулів. Зокрема, 6 жовтня відбулася битва під Наролем, 7 жовтня — під Чесановом. Після короткого відпочинку в околицях Горинця відділ рушив на Немирів.
У відділі Собєського була значна частина українців. Загиблих під Чесановом поховали у кількох спільних могилах; під час розкопок цих могил, організованих місцевими поміщиками у 1930-х роках, виявлено останки українських козаків (після цього могили засипано, а про похованих вирішили забути).

Учасники табору-експедиції "Вирій" біля пам’ятника в Чесанові, 2013. Фото Мар’яни Юрків

Етнічні українські землі у складі Польщі

Поняття «Закерзоння»
Закерзоння — назва українських етнічних територій, розташованих на захід від так званої «лінії Керзона».
«Лінія Керзона» — умовна демаркаційна лінія, запропонована міністром закордонних справ Великобританії Джорджем Керзоном як можливий компромісний кордон між большевицькою Росією і Другою Річчю Посполитою, що перебували у стані збройного конфлікту у 1919—1920 рр. Однак об’єднані армії Польщі та УНР розгромили большевиків і відкинули їх углиб України. У 1921 році кордон між Польщею та СССР відновився по р. Збруч.
Розподіл території Польщі практично по лінії Керзона провели Сталін і Гітлер у серпні 1939 р., згідно з пактом Молотова-Ріббентропа. Наприкінці Другої світової війни, в лютому 1945 р., під час Ялтинської конференції було знову встановлено східні кордони Польщі по лінії Керзона (з незначними відхиленнями). Кордон відділив від УРСР частину української етнічної території, тому ця територія отримала назву «Закерзоння».

о. Северин Метелля

(1863—1936)
Священик УГКЦ, громадський і політичний діяч.
Народився 20 вересня 1863 р. в с. Яричеві в сім’ї священика. Рід Метеллі на території Польщі започаткували два брати-архітектори, які прибули з Рима в другій половині 18 ст.

Портрет о. Северина Метеллі. Фото Ольги Свідзинської

Після закінчення гімназії 1883 р. навчався у Львівській та Перемиській духовних семінаріях.