о. Теодор Савойка

(1866—1942)
Священик УГКЦ, громадський діяч.

о. Теодор Савойка

Народився 16 лютого 1866 р. у с. Любича Князі. Закінчив Львівську академічну гімназію (1887), духовну семінарію і 27 грудня 1891 року у Перемиській катедрі отримав єрейські свячення з рук Кир Юліяна Пелеша.

Після свячень служив адміністратором і сотрудником у селах Милків на Чесанівщині, Гребенне, Тартаків, Вербиця, Вороб’ячин, Любича Князі на Равщині.
У 1901 році отримав парохію в с. Селиська Березівського повіту, де служив до 1939 року. У Селиськах провадив активну громадську працю. Заложив читальню «Просвіти», кооператив, «Союз українок»; побудував приходство, муровану церкву в дочірньому селі Володж. При церкві заснував Братство Найсвятіших Тайн. Народний дім для «Просвіти» звів на церковному ґрунті. Також активно розбудовував громадське життя у Володжі, Порубах і Гуті. На початку Другої світової війни перебував на території, зайнятій німцями (міста Динів, Ряшів).
У 1914 р. ув’язнений у Талергофі разом з синами Романом та Любомиром; звільнений за клопотанням Української парламентарної репрезентації. До липня 1916 року був духівником у віденському шпиталі, згодом військовий капелан (служив на італійському, румунському, сербському фронтах).
Член-засновник Націонал-демократичної партії (1899), член Наукового товариства ім. Шевченка (1907).
Автор відомих серед священства збірників проповідей.
Помер у містечку Бірча Перемиського повіту 14 липня 1942 року. Похований у Бірчі 17 липня при великому здвизі народу, в присутності канцлера Апостольської адміністрації Лемківщини о. Якова Білоскурського і 14 інших священиків.

Джерела:
Блажейовський Дмитро. Історичний шематизм Перемиської єпархії з включенням Апостольської адміністрації Лемківщини (1828—1939). — Львів: Каменяр, 1995. — с. 830.

Прах Б. Духовенство Перемиської єпархії та Апостольської Адміністрації Лемківщини. — т. 1. — Львів: Видавництво УКУ, 2015. — с. 418—420.

Автор тексту статті: Ольга Свідзинська
Матеріали статті дозволяється використати відповідно до ліцензії.