Брусно
Брусно село, що лежить над потоком Брусєнка, помістя велике, має полів безмірних (непомірних) досить. В тому селі осілих селян є чимало, на десяти, як вони називають, дворищах, де їх сидить по кілька на одному дворищі, з чого жодного щорічного чиншу не дають, тільки подимного з кожного по 3 гр., а нового чиншу або за роботу, дають з тих же десяти дворищ по гривні; все це становить 17 зл. А імена їхні є: Тимко Іваськович, Савка гірник, Стецько гірник, Юрко Петрасович з братами, Антон Гічкович, Власин Окхнович, Яцко Пухала з Іваськом Приймою з одного, Ватян з Шимком, Іван князик liber (вільний) від чиншу racione (списку) послуг, Гриць Зімноход сам.
Загородники в Брусні: загородники, яких є 13, мають поле в городі, дають подимного по 3 гроші, але поля мають нерівні (неоднакові), тому новий чинш, або робітне, платять по-різному, як при кожному написано.
Тому подимного по три гроші і робітного по 15 гр. платять: Волош, Хведько Дудка, Ігнатко гонтар, Юрко Щербич, Івасько Черник, Юрко Петрасин, Стецько гірник; Міхалко зі Стецьком на одній загороді платять обоє подимного 6 гр., чиншу 15 гр.; Яцко Пухалка подимного з чиншем 15 гр., Яцко Жук чиншу з подимним 12 гр., Місько швець чиншу з подимним 10 гр., Хведько Гарбач 9 гр., Василь Волосів подимного з чиншем 9 гр. Тож від перерахованих загородників сума становить 6 зл. 22 гр.
Комірники, яких число змінюється (прибувають і вибувають), є семеро, кожен платить по 6 гр.; це становить 1 зл. 12 гр. Це є: Міхалко, Місько Лях, Хведина, Василь, Андро, Стах, Яцко.
Бортники дають дань так: Іван князь куників 4, Олехно куників 2, Юрко Щербич куників 2, Місько швець куників півтора. Так медової дані від бортників на теперішній рік отримано 9,5 куників, кожен вартує 36 гр.; все разом становить 11 зл. 12 гр.
Данина овеча: там же хто має вівці, має дати на Великдень від стада баранчика або козеня, а на святки дають двадцятого барана; хто має менше десяти або більше двадцяти, тоді дає за вівцю по півгрошку. Теперішнього року отримано баранів і козлів 17 і ягнят двоє, а великодніх ягнят восьмеро; а що відбиралося грішми (готівкою), то отримано 9 cum medio (з половиною). Якщо оцінити кожного барана по 12 гр., а ягня по 6, то все вкупі становить 9 зл. 8 гр. 9 д. Також під час збирання того податку мають дати стації з цілого дворища по 2 гр., чого отримано теперішнього року 20 гр. Також з кожного дворища дають попруги (ремені або ж шкіра на ці ремені) і сир, або за те і друге 5 гр., або посадники, які мають худобу, по 3,5 гр., і коморники, які мають корови, - таких на цей час є четверо, - теж дають за сир і ремені по 3,5 гр.; того всього отримано цього року 75 гр.
Рогове: люди в тому селі, які плекають худобу, дають кожен від старої худоби по півгрошку, а від молодої по шелягу. Також ті, що не тримають овець, дають від кожної свині півгроша, а від молодих по шелягу, бо ті, що тримають вівці, від свиней не дають нічого. Було цього року худоби в усьому селі за свідченнями людей 230, озимих(?) 34, свиней старших 43, молодих 15. Всього пожитку було від худоби в тому селі 5 зл. 2 гр. 15 д.
На коня воєнного громада складається що другого року, себто одного року вільні, а другого дають гривню, це на один рік розділивши отримаємо 24 гр. Кожен селянин повинен дати пошти на Великдень яєць по 10, що вартує півгроша, а на Різдво по одному хлібу, що звуться колачами, вартістю півгроша. То все становить 10 гр.
Ті, що роблять ґонт, повинні дати щороку 15 кіп ґонту, а тих ґонтарів є 15, з них двоє дає тільки по 7 кіп; буде ґонту 240 кіп; кожна копа вартує 1,5 гроша, що становить 11 зл.; їх буває часом і більше.
Там само є гора, в якій ламають млинові камені, а тих майстрів, що ламають камені, є троє, дають до замку десятий камінь, яких за рік доставляють citra vel ultra (більш-менш, тобто орієнтовно) сім, кожен щонайменше вартує 6 грн., то становить 67 зл. 6 гр.
Повинність селян з того села: кожен з дворища повинен вивезти по 3 дерева на рік на будову замку. До того всі повинні два дні жати на любачівському фільварку і два дні грабати. Взимку на полювання тиждень, а влітку чотири дні, коли їм скажуть, греблі Щитовського ставу з іншими селами порядкувати і хмиз повинні возити.
Сума всіх прибутків з Брусна на теперішній час становить 66 зл. 6 гр. 6 д. А за млинський камінь становить 67 зл і 7 гр.
Жерела до істориї України-Руси. — Т. 3: Описи королівщин в землях руських XVI віку. Люстрації земель Холмської, Белзької й Львівської / За ред. М. Грушевського. — Львів: Археоґрафічна комісия Наукового товариства імені Шевченка, 1900. — с. 272-274.
Примітки
Вартість грошових одиниць:
1 злотий = 30 грошей
Колода — міра об'єму сипучих речовин і меду, що була поширена в українських землях у XIV-XVIII ст.ст. Не мала єдиного метрологічного стандарту. У Галичині, наприклад, було кілька її різновидів, зокрема, стрийський, львівський і дрогобицький. Поділялася на дві півколоди або 2 каді, 8 відер або 8 осьмачок (з Вікіпедії).
Лан — давня поземельна міра у середньовічній Європі, у Королівстві Польщі і Великому князівстві Литовському та на контрольованих ними Руських землях (14-18 століття). Була одиницею для виміру ґрунтів, наданих поселенням на магдебурзькому праві. Назва походила з старонімецької мови і означала лен, який феодал надавав одній сім'ї селян.
У Короні при наділах застосовували більший лан — франконський, що мав 48 морґів (бл. 24,2 га). Франконські лани фігурували у привілеях про надання містам магдебурзького права. Довжина лану становила 7471,8 м.
Також використовували королівський лан (3 лани франконські, 4 хелмінські, 261 морґ), лан війтівський ревізорський (90 морґів) та інші (з Вікіпедії).
Кунник - не знайшла.
Міри меду можна див. тут: http://www.anthropos.lnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2312
Копа - міра в 60 одиниць
Там само є гора, в якій ламають млинові камені, а тих майстрів, що ламають камені, є троє, дають до замку десятий камінь, яких за рік доставляють citra vel ultra (більш-менш, тобто орієнтовно) сім, кожен щонайменше вартує 6 грн., то становить 67 зл. 6 гр.
Повинність селян з того села: кожен з дворища повинен вивезти по 3 дерева на рік на будову замку. До того всі повинні два дні жати на любачівському фільварку і два дні грабати. Взимку на полювання тиждень, а влітку чотири дні, коли їм скажуть, греблі Щитовського ставу з іншими селами порядкувати і хмиз повинні возити.
Сума всіх прибутків з Брусна на теперішній час становить 66 зл. 6 гр. 6 д. А за млинський камінь становить 67 зл і 7 гр.
 |
| Нововстановлена інформаційна дошка на Брусніському цвинтарі. Ініціатори встановлення — Любачівське надлісництво. Фото Софії Ракус, 2015 |
Вартість грошових одиниць:
1 злотий = 30 грошей
У 1496 році на Сеймі був встановлений курс злотого, рівний 30 срібним грошам. Проте унаслідок різної зміни вартості золотих і срібних монет цей курс довго не утримався. Тому злотий залишився грошово-рахунковою одиницею, рівний 30 грошам.
1 гривня = 48 грошей
1 денарій. На українських землях, що входили до складу Великого князівства Литовського, в обігу перебували переважно півгроші та денарії (пенязі), відкарбовані на віленському монетному дворі за часів Олександра Ягеллончика та Сигізмунда І). В К.П. карбувались з Х століття. Початкова маса — близько 1,5 г, наприкінці ХІІІ ст. — 0,15 г. Останній польський денарій початку 17 століття — майже мідна монета (0,03 г чистого срібла при масі брутто 0,36 г), 18 денаріїв = 1 польському грошу. У ВКЛ карбувались з другої половини ХIV століття, мали назву пенязів. Випуск припинився в 1570-х роках. Були кращими на 1/5 від польських денаріїв (з Вікіпедії).
1 денарій. На українських землях, що входили до складу Великого князівства Литовського, в обігу перебували переважно півгроші та денарії (пенязі), відкарбовані на віленському монетному дворі за часів Олександра Ягеллончика та Сигізмунда І). В К.П. карбувались з Х століття. Початкова маса — близько 1,5 г, наприкінці ХІІІ ст. — 0,15 г. Останній польський денарій початку 17 століття — майже мідна монета (0,03 г чистого срібла при масі брутто 0,36 г), 18 денаріїв = 1 польському грошу. У ВКЛ карбувались з другої половини ХIV століття, мали назву пенязів. Випуск припинився в 1570-х роках. Були кращими на 1/5 від польських денаріїв (з Вікіпедії).
Колода — міра об'єму сипучих речовин і меду, що була поширена в українських землях у XIV-XVIII ст.ст. Не мала єдиного метрологічного стандарту. У Галичині, наприклад, було кілька її різновидів, зокрема, стрийський, львівський і дрогобицький. Поділялася на дві півколоди або 2 каді, 8 відер або 8 осьмачок (з Вікіпедії).
Лан — давня поземельна міра у середньовічній Європі, у Королівстві Польщі і Великому князівстві Литовському та на контрольованих ними Руських землях (14-18 століття). Була одиницею для виміру ґрунтів, наданих поселенням на магдебурзькому праві. Назва походила з старонімецької мови і означала лен, який феодал надавав одній сім'ї селян.
У Короні при наділах застосовували більший лан — франконський, що мав 48 морґів (бл. 24,2 га). Франконські лани фігурували у привілеях про надання містам магдебурзького права. Довжина лану становила 7471,8 м.
Також використовували королівський лан (3 лани франконські, 4 хелмінські, 261 морґ), лан війтівський ревізорський (90 морґів) та інші (з Вікіпедії).
Кунник - не знайшла.
Міри меду можна див. тут: http://www.anthropos.lnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2312
Копа - міра в 60 одиниць
Опрацювала Ольга Свідзинська
Немає коментарів:
Дописати коментар