Портрети зі старих листівок

Колоритні українці зі Східних Бескидів. Листівки початку 1940-х років.



Листівки видані в Кракові під час німецької окупації. Видавництво Postkartenverlag H. & B. Серія має назву Volkstypen und Volkstrachten im Generalgouverment.

Дякуємо за знахідку твіттерянину Цуґцванґ і краби.

Дивись.Інфо: «Вирій 2015» завершив експедицію Закерзонням (фото)

Уже всьоме відбувся історико-краєзнавчий табір-експедиція «Вирій 2015». У серпні молоді люди з України, Польщі та Чехії мали змогу ознайомитись з історією етнічних українських земель, що сьогодні знаходяться у східній прикордонній зоні Польщі. Про це Дивись Інфо повідомили у ГО.

Відновлювальні роботи на цвинтарі села Суха Воля, Любачівщина, Республіка Польща. Фото Романа Барабаха

Під час «Вирію 2015» учасники розпочали відновлення українського цвинтаря в неіснуючому сьогодні селі Суха Воля, який після депортації автохтонного українського населення до УРСР у 1945 році залишився наодинці з часом та забуттям.

Село Суха Воля було розташоване за 11 км від повітового міста Любачева. Воно було закладене магнатами Синявськими на початку XVII ст. У 1785 р. займало територію 30,58 кв.км. Парохіяльний цвинтар розташовано в лісі на підвищенні. Заснований у XIX ст., площа 0,3 га, найстаріший надгробок датується 1861 роком. У 1920—1930-х роках в селі діяли читальня Просвіти, кооператива «Згода», філія товариства «Сільський господар». За даними Володимира Кубійовича, до початку Другої світової війни у селі було 1870 мешканців, з них 1690 українців, 80 українців-латинників, 10 поляків, 50 польських колоністів, 35 євреїв, 5 німців.

Читати далі

Пане Керзоне, хто керував розчерком Вашого олівця?

Прекрасна річка Сян, соснові ліси Перемищини, надзвичайні гори і безкраї пасовища Лемківщини, притаманні тільки цьому краєві дерев’яні хижі з високими дахами, — якими б вони були, якби опинилися в межах Радянського Союзу? Чи вціліли б ті сотні фантастично гарних дерев’яних церков, якими поляки сьогодні пишаються і в збереження яких Європейський союз вкладає море коштів, якби чиясь рука не розпорядилась у не такому далекому 1945-му черкнути по карті так, а не інакше? Пане Керзоне, хто ж покерував Вашою правицею? Зумисне не пишу «що покерувало?».

Учасники табору "Вирій 2015" на Літургії у селі Новий Люблинець (Фото Тараса Миськи) 

Сьогоднішнє «українське» Закерзоння є викликом для нас. Воно ставить перед очі не особливо складні, але особливо важливі для майбутнього питання і демонструє можливості.

Про що має знати Президент України

Це було в Любліні 2014 року — зустріч Президента України зі студентами під час робочого візиту в Польщу.

Ганнуся Тимець, пластунка, вирійчанка:
— Пане Президенте, потрібно всіх вчити, щоб знали, що у 1947-ім році...

Фото з http://www.ukurier.gov.ua/uk/gallery/267/

Табір "Вирій" в Улючу над Сяном

У неділю, 16 серпня 2015 р., відбувши св. Літургію в Новому Люблинці, табір "Вирій" вирушив на південь Закерзоння. 

Вирійчанки перед св. Літургією в Новому Люблинці, 16.08.2015

Праця на українському цвинтарі с. Суха Воля на Любачівщині

Від 10 серпня в Сухій Волі триває табір-експедиція «Вирій», участь у якій бере молодь з України, Польщі і Чехії. Табір організувало Громадське об’єднання «Вирій» спільно з Пластом, Львівською політехнікою, організацією «Спадщина», Перемиським відділом ОУП. Проведенню робіт сприяє надлісництво в Олешичах, якому належить територія цвинтаря і колишнього села.

Український цвинтар в селі Суха Воля

Загальний вигляд цвинтаря

До початку Другої світової війни у селі Суха Воля проживало 1870 мешканців, в тому числі 1690 українців, 80 українців-латинників, 60 поляків (10 корінних мешканців і 50 колоністів), 35 євреїв, 5 німців (дані Володимира Кубійовича).